Крокуємо з малятами дорогою адаптації

Процес адаптації дитини до умов дошкільного закладу досить часто являється драматичною подією, що зачіпає всі сфери життєдіяльності малюка. У дитячому садку все не так, як удома: суворіший розпорядок дня, незнайомі дорослі й діти, незвичні вимоги... Але головне – розлучення з мамою. Усе це може викликати у дітвори напруження і навіть тривожність. Такий емоційний фон негативно відбивається на перших враженнях дитини про дитячий садок, погіршує звикання до нього.
Що таке адаптація?
Адаптація – це пристосування організму до нових обставин, а для дитини ДНЗ – новий, ще невідомий простір з новим оточенням, новими взаєминами.
Чинники, що впливають на адаптацію дитини до ДНЗ
1. Вік дитини
• Відносно спокійно протікає період звикання дітей 3,5-4 років. У цьому віці дитина поступово виходить за рамки інтересів сімейного кола.
• Нічого цього ще немає у малечі 1-3,5 років. Адаптаційний період діти переносять важко. Малюк відчуває неприйняття, паніку, якщо сторонній дорослий намагається виконати з ним якісь дії. Дитина відмовляється приймати допомогу вихователя.
Дає про себе знати й нервове напруження: малюк пригнічений, усе викликає у нього сльози; не відпускає від себе маму ні вночі, ні вдень; довго не може заснути, часто прокидається з плачем.
2. Поведінка дитини
Поведінку в період адаптації важко передбачити навіть дбайливим мамам.
Поведінку дитини під час вступу в дитячий садок умовно можна поділити на три групи:
Перша група – cюди належить більшість дітей. Вони:
• різко бурхливо показують своє негативне ставлення до відвідування ДНЗ;
• голосно плачуть;
•  кидаються на підлогу;
•  дряпаються,кусаються, то просяться на руки;
•  біжать до дверей, нікого не чуючи.
Втомившись від бурхливої демонстрації протесту, малюк може: несподівано заснути, присівши біля столу, для того, щоб через 3-4 хвилини з новою енергією знову плакати.
Діти цієї групи звикають до ДНЗ протягом 20-30 днів.
Друга група – сюди входить кілька дітей, які:
• Після розлуки з мамою замикаються, стають дуже напружені й насторожені.
• У них вистачає сили тільки на те, щоб зробити кілька кроків, забитися в найближчий куточок, від усіх відгородитися.
• Ці діти ледь стримують плач,;
• Сидять, їхній погляд нерухомий, вони не граються, мовчать.
• І тільки побачивши в дверях маму, оживають, біжать до неї і гірко плачуть.
Адаптація таких дітей триває 2-3 місяці.
Третя група – комунікабельні малюки. Переступивши поріг дитячого садка, вони:
• Не лякаються, а навпаки, беруть ініціативу в спілкуванні з дорослими;
• Протягом дня розповідають дорослому все, що знають;
• Із задоволенням демонструють свої вміння:
-  самостійно одягаються,
-  роздягаються,
-   їдять,
-  у ліжечку лежать спокійно.
Але така ідилія триває недовго (2-3 дні).  Після цього, побачивши будівлю дитячого садка, діти впадають у відчай, і їх стиль поведінки стає схожим на стиль дітей першої групи.
3. Досвід дитини
• Малюк з великої сім’ї (бабуся та дідусь, брати та сестри) вміє по-різному поводитися з різними членами родини, знає, чого від кого чекати, з цікавістю обстежує незнайоме середовище.
• Відрізняється поведінка дітей, батьки яких живуть у маленькому сімейному колі. Їхнє коло спілкування маленьке. У дитини закріпляється симбіотичний зв'язок із матір'ю: залишившись на якийсь час без неї, дитина впадає в паніку.
Адаптаційний період дуже важкий і може стати причиною дитячого неврозу.
Не маючи великого життєвого досвіду в новому середовищі, дитина може налякатися так, що іноді починає поводитися неадекватно:
   -  лазить, хоч і вміє ходити;
   -  замовкає, хоч уже почала говорити.
4. Індивідуальні особливості малюка:
• Якщо дитина активна, комунікабельна, має пізнавальний інтерес,
   -  вона адаптується легко, швидко.
• якщо малюк повільний, спокійний, любить гратися наодинці ---шум, голосні розмови однолітків дратують його. Він хоч і вміє сам їсти, одягатися, але робить це повільно, відстає від усіх. Усе це накладає свій відбиток на його ставлення до навколишнього.
  -  Такій дитині необхідно більше часу на адаптацію.
• Хворобливим, сором'язливим дітям
  -  необхідно в середині тижня влаштовувати вихідний. 
Пам'ятайте!!!  Тривалі перерви у відвідуванні дошкільного закладу  затримують і ускладнюють період адаптації.
Під час адаптаційного  періоду  важливо:
• Створіть в домі спокійну обстановку;
• З розумінням ставтеся до безпідставного вередування малюка;
• більше гуляйте з дитиною, пропоную, зняти емоційне напруження,- активними рухами, цікавою діяльністю;
• Намагайтеся раніше вкладати дитя спати після теплої ванни;
• У  період адаптування треба менше ходити в гості;
• рідше відвідувати поліклініку, перукарню, аби зайвий раз не перевантажувати дитину новими враженнями.
• Огорніть свою дитину любов'ю, бережіть її нервову систему.
Прояви емоційно–нервового напруження
• Часті неадекватні негативні емоції та емоційні стани:
-  плач,
-  капризування,
-  плаксивість,
-  тривала депресія,
-  апатія,
-  байдужість, 
-  знижений настрій,
-  немотивовані напади гніву;
-  високий індекс вікових страхів або поява страхів, не властивих віку.
• Відсутність або мінімальний вияв позитивних емоцій, позитивної реакції на нові іграшки.
• Відсутність чітко диференційованої емоційної реакції на різних людей.
• Відсутність здатності відгукуватися на емоційний стан близької людини.
• Надмірна обережність і побоювання небезпечних предметів.
• Занижена комунікабельність дитини:
-  їй важко вступити в контакт із незнайомими людьми.
• Зниження пізнавальної діяльності (практична відсутність реакції новизни).
-  Знижена ігрова діяльність або її відсутність.
-  Малюнки на вільні теми, зазвичай у темних кольорах, песимістичного змісту.
-  Зміна рухової активності ( підвищення або зниження).
-  Зниження або підвищення апетиту.
-  Проблеми із сном (аж до безсоння).
-  Небажання відвідувати ДНЗ.
Адаптація пройшла успішно, коли у дитини:
• Бажання йти до дитячого садка;
• Адекватний вияв емоцій , наявність позитивних емоцій, позитивна реакція на нові іграшки;
• Здатність адекватно й достатньо тривало відгукуватися на емоційні реакції оточення;
• Висока комунікабельність;
• Висока пізнавальна діяльність та активність;
• Активна ігрова діяльність;
• Малюнки у світлих тонах;
• Стабільність рухової активності – малюк  рухливий;
• Відсутність проблем із сном і харчуванням.
Негативно впливає на звикання:
• Недотримання в сім'ї режиму дня;
• Застосування невірної методики «годування»;
• Погіршення стану здоров'я дитини (патологічні відхилення та розлади);
• Недостатній рівень психічного розвитку ;
• Патологія вагітності та пологів;
• Одноманітність життя та діяльності малюка;
• Постійне перебування під ретельним наглядом дорослих (мама та бабуся).

Шановні батьки!
Коли спілкуєтесь з дитиною, яка адаптується до дитячого садка,  дотримуйтесь таких рекомендацій:
• Будьте особливо уважними до  поведінки, настрою, самопочуття вашої малечі;
• Вранці створюйте атмосферу гарного настрою:  будіть дитину лагідним словом, м'яким дотиком руки до чола.
• Говоріть дитині вдома, що в садочку їй буде добре, там багато гарних іграшок, хороших діток.
• Не загрожуйте дитячим садком, як покаранням за гріхи й неслухняність.
• Пам'ятайте, що ваше хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі.
• Учіть дитину елементарних навичок самообслуговування: одягатися, роздягатися, акуратно їсти, користуватися носовичком, умиватися та мити руки.
• Заздалегідь продумайте, як зробити, щоб дитина спочатку не залишалась у дитячому садку на цілий день, а лише на декілька годин. У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну, побудьте з нею певний час на прогулянці.
• Не запізнюйтеся, забирайте дитину вчасно.
• Поступово збільшуйте її перебування в групі протягом тижня, починаючи з 1-2 годин, щоб дитина усвідомила: розлука з мамою тимчасова, мама завжди повернеться.
• Забезпечуйте єдність виховного впливу всіх членів сім'ї, говоріть дитині чітко, що можна робити, як це зробити, а що не можна робити і чому. Тоді ваш малюк розумітиме, чого конкретно ви вимагаєте від нього.
• Цікавтеся у вихователів, як він грається, як спілкується з іншими дітьми.
• Обов'язково повідомте вихователів групи про звички та вподобання, про особливості здоров'я і поведінки вашого малюка.
• Тримайте тісний зв'язок із персоналом групи й будьте певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину і по-материнські дбають про неї.
Зміни в поведінці можуть бути через:
• ХворобУ;
• Дефіцит спілкування з дорослими;
• Відсутність умов для активної діяльності;
• Відсутність сенсорних подразників (іграшки, предмети для маніпулювання);
• Незадоволення органічних потреб ;
• Стомлення.
Причини стомлення
• Тривале перебування без сну.
• Непосильне фізичне і розумове навантаження.
• Хронічне недосипання.
• Недотримання режиму.
• Неправильна організація діяльності.


        

Опубліковано 15.11.2016 автор Христопалова Валентина Павлівна

<< Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 Наступна >>